У видавництві «ЗЕРНО» вийшла книга «Нова система землеробства», яку Іван Овсинський вперше видав у Києві 1899 року.

Журнал «ЗЕРНО» широко відомий в Україні та за її межами, однак менш відомо, що редакція існує в статусі видавництва та розробила програму книговидавництва з аграрної тематики, головним чином орієнтуючись на заповнення інформаційних порожнин в цій сфері. Логіка проста: аграрна освіта в Україні, в країні  динамічного розвитку агросектору навіть у кризові часи, перебуває чи не в найтяжчому стані через брак концепції аграрної освіти, яка б враховувала тенденції розвитку сучасного сільського господарства; як наслідок, брак сучасних учбових програм з повним забезпеченням літературою, підготовленим викладацьким складом, дослідною базою та ін.

В цьому сенсі видавництво «ЗЕРНО» планує серії видань - «Класика землеробства» та «Сучасне землеробство», які б стали у пригоді освітянам та усім, хто займається та цікавиться сільським господарством.

Перша книга, яка вийшла у видавництві «ЗЕРНО», символічна. Це «Нова система землеробства» Івана Євгеновича Овсинського, видана до 110-річчя першого видання та 100-річчя другого. Вперше Овсинський був виданий 1899 року у Києві, вдруге - 1909 року у Москві.

У видаництві «ЗЕРНО» ретельно відтворили оригінальний текст книги, оскільки сучасні перевидання грішать скороченням оригіналу на 25-30%, й вмістили під однією обкладинкою обидва видання. Адже за десятиріччя, що минуло між виданнями столітньої давності, автор значно розширив та поглибив свою систему. Єдине, що змінили видавці, - текст відтворили у сучасному написанні, без дореволюційних літер, щоб полегшити сприйняття сучасним читачем.

Чому Іван Овсинський? Чому це символічно? Сьогодні, коли сучасне сільське господарство замислюється над необхідністю оранки й рішучо переходить на безплужні технології, з мінімальною обробкою грунту, або й взагалі без неї, важливо знати, що цим революційним шляхом Овсинський пройшов більш як сто років тому, а його система успішно використовувалася в багатьох господарствах. В кожному підручнику сьогодні вказано, що першим завданням механічного оборобітку грунту є приведення його у відповідність з вимогами культури. Грунт треба вирівнювати, рихлити й ущільнювати. Але парадокс полягає в тому, що всі ці дії треба виконувати для того, щоб усунути попередні прийоми, завдяки яким грунт був зроблений нерівним, надто рихлим або надто щільним! Овсинський підійшов до грунту як до обєкту, що постійно розвивається, а не як до мінерального субстрату. Загалом, Овсинський збудував свою систему таким чином, щоб якнайменш переробляти природу, адже вважав, що це економічно дорого, небезпечно та хибно з соціального погляду.

Основні тези І.Є. Овсінського такі:
1. Основою існування рослин є грунт, але без участі атмосфери в живленні рослин їх існування було б неможливим. Вона є головним постачальником основного будівельного матеріалу рослин, вуглецю, а також фактором перетворення недоступних речовин у грунті у доступні для рослин. Обробка грунту буде лише тоді раціональною, якщо вона посилить вплив атмосфери на грунт.
2. Вся система обробки вирішує два основних завдання, характерні для нашого регіону - волога і бур’яни. Живильний режим при цьому грунт здатен забезпечити самостійно.
3. Верхній шар грунту слід залишати нагорі, щоб всі органічні залишки теж залишалися зовні.
4. Глибина обробки не повинна перевищувати 5 см. Обробка на 10-12 см згубна для повітряних каналів та руйнує грунт дуже глибоко.
5. Поверхневий шар повинен бути якомога довше залишатися рихлим.
6. Рослини повинні рости густо, щоб вони були змушені боротися за існування, але водночас вони повинні мати біля себе вільний простір і, отже, достаток харчування і світла.
7. Рослина - самоорганізована система. За Дарвіном кінчик кореня, що керує рухом суміжних частин кореня, можна порівняти з мозком нижчих тварин.
8. Обробка грунту за системою І.Є. Овсінського знижує звичайні витрати на обробку грунту наполовину.
9. Родючість грунту безпосередньо пов’язане з діяльністю мікроорганізмів і грунтової фауни.
10. Грунтоутворювальний процес невпинний, тож  завдання хлібороба - так використовувати грунту, щоб не заважати, а допомагати цьому процесу. Це буде можливим, якщо ми будемо використовувати технології, які відповідають законам формування чорноземних грунтів в наших степах.
11. Головним матеріалом для утворення перегною були коріння рослин, а не надземна маса, хоча вона і бере значну участь у цьому процесі завдяки дощовим черв’якам.
І.Є. Овсінський запропонував не просто нову систему обробки грунту, а систему землеробства, яку сьогодні б назвали самовідновлюваним органічним землеробством. У цій системі не застосовувалися хімічні засоби захисту, а мінеральні добрива могли застосовуватися лише в разі необхідності коригування властивостей грунту. Всі проблеми захисту рослин від шкідників і хвороб і бур’янів вирішувалися правильним підбором культур у сівозміні та способом посіву. Він виступав проти інтенсифікації землеробства через глибоку оранку і широке застосування мінеральних добрив. Він спрямовував розвиток землеробства до біологічного шляху з відмовою від глибокої оранки і застосування високих норм мінеральних добрив.

Відтак, повернення книги видатного землероба до читачів - подія, здатна змінити погляди та ідеологію, зміцнити позиції тих, хто вже крокує у напрямку сучасного економічного та високоефективного сільського господарства, за принципами, які сьогодні запроваджуються законодавчо в ЄС та неодмінно впроваджуватимуться й в Україні.

Книга І.Овсинського «Нова система землеробства» видана широким накладом й надійде в усі бібліотеки навчальних аграрних закладів, крім того, її можна буде придбати й у книготорговій мережі. Варіант у мякій палітурці отримають передплатники журналу «ЗЕРНО».

Книгу можна придбати й через відділ збуту журналу «ЗЕРНО».

Окремо слід подякувати директору компанії «Август-Україна» Павлові Ратушному та директору «Компанії «Агромир» Андрію Твердохлібу, завдяки ініціативі та підтрмці яких книга вийшла у світ.

У найближчих планах видавництва «ЗЕРНО» - видання світоглядних робіт Вернадського, Вавілова, Татищева, Докучаєва, а також книги «Нульова технологія в Україні», де буде представлений досвід пропагандистів та практиків рослинництва без оборобки грунту. Окремий розділ книги буде являти собою навчальний курс нульової технології для аграрних вузів, до написання якого залучені учені України та інших країн. Підручника з цієї технології, яка практикується в господарствах, поки що не існує.

Їх ще не існує багатьох, таких необхідних майбутнім українським аграріям підручників. Але існують люди, які прагнуть змінити цю ситуацію. Й це надихає.

_